Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами, зокрема дитини з особливостями психофізичного розвитку, в умовах загальноосвітнього закладу . Інклюзивне навчання забезпечує доступ до освіти дітей з особливими потребами у ДНЗ за рахунок застосування методів навчання, що враховують індивідуальні особливості таких дітей. В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей; забезпечує рівноцінне ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами. Отримані поза соціумом знання і вміння не можуть допомогти дітям з особливими освітніми потребами цілковито адаптуватися в суспільстві, підготуватися до подолання неминучих життєвих труднощів, а, отже, реалізуватися в повній мірі як рівноправні і повноцінні члени суспільства.

Головні завдання інклюзивного навчання в ЗДО

Головні завдання інклюзивного навчання в ЗДО (Методичні рекомендації для педагогічних працівників) Інклюзивне (інтегроване) навчання в дошкільних навчальних закладах вимагає створення  спеціальних умов з метою забезпечення виконання корекційно-розвивального та навчально-виховного процесів дітей з особливими потребами. Інклюзивне (інтегроване) навчання та виховання може бути запроваджено для наступних категорій дітей: з вадами інтелектуального розвитку, з затримкою психічного розвитку, з тяжкими вадами мовлення, з порушеннями зору, з порушеннями слуху, з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, з емоційно-вольовими порушеннями та аутичним спектром. Головною метою інклюзивного (інтегрованого) навчання є реалізація права дітей з особливостями психофізичного розвитку  на отримання освіти у відповідності з їх можливостями і здібностями за місцем проживання, їх соціальна адаптація та інтеграція в суспільство, підвищенні ролі сім’ї у вихованні  і розвитку дитини. Головні завдання інклюзивного (інтегрованого) навчання та виховання дітей в ДНЗ: 1.       Забезпечення обов’язкової дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку (Закон  України  “Про  дошкільну  освіту”  (2628-14); Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 49, ст. 259) та Закон України від 06.07.2010 № 2442-VI  «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу у відповідності з програмовими вимогами до навчання дошкільників з вадами психофізичного розвитку». 2.       Розвиток потенційних можливостей дітей з особливостями психофізичного розвитку в спільній діяльності із здоровими однолітками. 3.       Організація психолого-педагогічного супроводу дітей з особливостями в розвитку в дошкільних навчальних закладах. 4.       Реалізація корекційно-розвивального навчання, направленого на виправлення або послаблення  наявних у дітей фізичних та (або) психічних порушень, які заважають їх успішному навчанню і розвитку. 5.       Створення адаптивно-освітнього простору, який задовольнить освітні потреби дитини з особливостями психофізичного розвитку. 6.       Формування життєво важливого досвіду і цілеспрямованого розвитку когнітивних, мовленнєвих, моторних, соціальних функцій у дітей, які дозволять знизити залежність дитини від сторонньої допомоги та підвищити  соціальну адаптацію. 7.       Формування у суспільстві позитивного ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, створення психологічно комфортного середовища в освітній установі. 8.       Попередження виникнення та подолання (за наявністю) вторинних, третинних порушень фізичного та (або) психічного розвитку у дітей з особливими потребами. 9.       Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливостями психофізичного розвитку, залучення законних представників до процесу навчання та виховання дитини, формування у них адекватного відношення до особливостей її розвитку, напрацювання оптимальних варіантів сімейного виховання. Організація освітнього процесу в умовах інклюзивного (інтегрованого) навчання і виховання обумовлює створення в дошкільних навчальних закладах наступних спеціальних умов: Створення корекційно-розвивального, предметно-просторового та соціального середовища з метою стимулювання емоційного, сенсорного, моторного і когнітивного розвитку дітей з особливостями психофізичного розвитку у відповідності до їх потреб. Створення оптимального навчального середовища, відповідно до можливостей дітей з особливостями психофізичного розвитку, що досягається забезпеченням дошкільних навчальних закладів відповідними навчально-розвивальними виданнями, іграшками, іграми, комп’ютерною технікою, аудіо-відео апаратурою, індивідуальними засобами навчання, необхідними дидактичними засобами. Організація соціальної взаємодії між здоровими дітьми та дітьми з особливостями психофізичного розвитку, направленої на гармонізацію дитячих взаємовідносин. Надання корекційно-педагогічної допомоги дітям з особливостями психофізичного розвитку, направленої на виправлення або подолання фізичних та (або) психічних порушень. Створення безбар’єрного середовища для навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Учасниками освітнього процесу є педагогічні працівники (вчителі-дефектологи, вихователі, практичні психологи, музичні керівники, інструктори з фізкультури, реабілітологи), помічники вихователя та інші працівники дошкільного навчального закладу, діти та їх законні представники.          В основі співпраці учасників навчального процесу покладено принципи демократизації і гуманізації навчання та виховання. Педагогічні працівники дошкільного навчального закладу повинні мати відповідну професійно-педагогічну підготовку. Діяльність помічників вихователів та інших співробітників закладу має бути спрямовано на надання допомоги в організації корекційно-розвивального та навчально-виховного процесів. В рамках виконання функціональних обов’язків вихователь групи, де є діти з особливими потребами (1-2): організовує навчально-виховний процес з урахуванням особливостей розвитку дітей з порушенням психофізичного розвитку; погоджує навчальну діяльність по відношенню до дітей з особливостями психофізичного розвитку з практичним психологом; дотримується професійної етики, не розповсюджує відомості, отримані під час діагностичної, консультативної роботи; створює атмосферу емоційного комфорту в групі з метою збереження фізичного, психічного здоров’я дітей тощо. В рамках виконання функціональних обов’язків практичний психолог: виконує психологічне обстеження дітей з особливостями психофізичного розвитку з метою виявлення їх соціального, когнітивного та психічного розвитку; попереджує виникнення дезадаптації дітей з особливостями психофізичного розвитку; проводить роботу з гармонізації міжособистісних відносин дітей з особливостями психофізичного розвитку та їх звичайними однолітками; розробляє конкретні рекомендації педагогічним працівникам, законним представникам щодо надання допомоги з питань розвитку, навчання та виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку; проводить розвивальні заняття з дітьми з особливостями психофізичного розвитку, і, за необхідністю, з дітьми всієї групи; проводить роботу по формуванню навичок соціальної взаємодії тощо. Поради й рекомендації вихователю, у групі якого навчається дитина з особливими потребами: 1.  Навчитися толерантно ставитися до особливих дітей, але в ніякому разі не акцентувати увагу на це дитині. 2.  Сприяти тому, щоб кожна дитина відчула себе прийнятною. 3.  Сприяти   створенню   у   дитячому   колективі   атмосфери   доброзичливості, справедливості й терпимості. 4.  Надавати індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлювати дітей з особливими потребами від основної групи дітей. 5.  Намагатися  наблизити  навчальні  завдання до потреб  і  можливостей такої дитини. 6.  Співпрацювати з іншими  педагогами (логопедом, психологом, лікарями) та батьками в одній  команді. Впровадження інклюзивної форми навчання та виховання в дошкільних навчальних закладах – це крок назустріч дитині, це нові підходи до навчання  дітей з особливостями психофізичного розвитку.   Слід наголосити, що не дитина повинна підлаштовуватися під загальну систему навчання і виховання, а саму систему повинно бути спрямовано з урахуванням потреб кожної окремої дитини. Саме при такому підході в навчально-виховному процесі переваги отримують всі, а не тільки окремі групи.